Всеукраїнська медична нагорода «Орден Святого Пантелеймона»

Орден святого Панталеімона


З 9 серпня 2017 року запроваджується церемонія нагородження Всеукраїнською медичною нагородою «Орден Святого Пантелеймона». Її ініціатор — Громадська організація «Українська ліга розвитку паліативної та хоспісної допомоги» на чолі з В.М. Князевичем. Вона підтримується Національною академією медичних наук України та Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, а також главами трьох християнських церков в Україні.


Відзнака «Орден Святого Пантелеймона» є громадською; має професійно-фахову спрямованість; присуджується за гуманістичну й благородну діяльність у галузі охорони здоров’я, спрямовану на духовний та фізичний розвиток української нації і формування суспільства з високим духовно-моральним обличчям.
Відзнака вручається особам, які володіють високими професійними та духовно-моральними якостями, мають видатні виключні особисті заслуги у царині охорони здоров’я, а також у благодійній, гуманістичній та громадській діяльності.

Відзнака «Орден Святого Пантелеймона» з’явилася у 2009 році як найвища відомча нагорода у сфері медицини — нагрудний знак «Хрест Пантелеймона Цілителя», яка була затверджена Наказом Міністра охорони здоров’я України В. М. Князевичем № 291 від 30.04.2009 р. З часу заснування Відзнаки було нагороджено більше двадцяти видатних вчених, лікарів, громадських та благодійних діячів, представників духовенства.

Відзнака щороку присуджується по одному номінанту у таких 5 номінаціях:
- «Кращий Лікар»;
- «Кращий Медик»;
- «Новатор охорони здоров’я»;
- «Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я»;
- «Служіння суспільству».
Процес вибору переможців багатоступеневий: спочатку медичні колективи та громадські організації пропонували кандидатури регіональним експертним радам, з них — Національна експертна комісія визначила 20 номінантів, а вже потім Поважна рада обирає 5 переможців.
До Поважної ради входять Патріарх Філарет, Блаженніший Святослав (Шевчук), Леонід Кравчук, Ада Роговцева, президент Національної академії медичних наук Віталій Цимбалюк та інші відомі українці.
Усього на відзнаку цього року подано 160 пропозицій, з них обрано 66 кандидатів, а з них — 21 номінанта.
Переможцем в номінації «Кращий Лікар» став військовий лікар, завідувач кафедри загальної хірургії та військової медицини Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Каштальян, який народився у Білорусі, навчався в Росії, а рятує українських воїнів — в Україні, у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, Одеса.

Переможцем в номінації «Кращий Медик» стала фельдшер Мирослава Савчак.
Ім’я Мирослави Савчак було відоме майже кожному її землякові. До певних подій у нашій державі у житті цієї жінки багато чого було іншого — інші думки, інші молитви, навіть сни були іншими. Дехто з односельців не розуміє пані М. Савчак і досі, адже у неї четверо дітей, велике господарство, недобудований дім, а вона взяла і поїхала в АТО… А там місяць відпустки розтягнувся на півроку. Рік тому вона повернулася до мирного життя. Мирного. Але неспокійного. Адже пункт екстреної медичної допомоги, де вона працює, обслуговує 21 село. Вдень і вночі, тільки-но пролунає дзвінок, незламна жінка з фельдшерською сумкою в руках поспішає на виклик, і вже за мить колеса старенької автівки класу А крутяться з усіх сил у тому напрямку, де чекають на допомогу.

Лікар-хірург, пластичний хірург, комбустіолог, керівник Дніпропетровського центру термічної травми і пластичної хірургії, професор Сергій Слісаренко став переможцем в номінації «Новатор охорони здоров’я». Вже близько 30 років він працює у Дніпропетровському центрі термічної травми, незважаючи на те що у складні 1990-ті багато хто з колег пішов із професії. Але він не зміг. Цей центр майже щодня приймає поранених на Сході України, найважчих оперує професор, причому рятує не тільки від смерті, а й від інвалідності.


Одного разу, приїхавши в Україну, переможець в номінації «Міжнародне співробітництво у галузі охорони здоров’я» професор Хубертус фон Фосс зрозумів — тут потрібна його допомога. І саме допомога українським дітям стала справою його життя. У 1990-х роках Україна підписала угоду про співпрацю з Урядом Баварії (Німеччина), і директор Мюнхенського дитячого центру Хубертус фон Фосс разом з нашими неврологами почав створювати в Україні дитячі реабілітаційні центри. Взагалі співпраця професора фон Фосса з Україною триває вже понад 25 років, за цей час відкрито 100 реабілітаційних центрів по всій Україні, а допомогу в них отримали понад 50 тис. дітей.

Переможець в номінації «Служіння суспільству» — військовий фельдшер, молодший сержант медичної служби Збройних Сил України, Герой України Ігор Зінич. На превеликий жаль, він не зміг піднятися на сцену, тому що у лютому 2015 р. він піднявся над руїнами Донецького аеропорту, але навіки залишився прикладом справжнього служіння суспільству. Саме він, за словами Л. Кравчука, людина, яка своїм подвигом проклала собі дорогу до безсмертя, і саме він — переможець, і, на жаль, посмертно нагороджений Орденом Святого Пантелеймона.
Ігор взагалі здивував батьків, сказавши, що хоче стати медиком. А згодом закінчив Білоцерківський медичний коледж. Від мобілізації він міг легко відмовитися — у нього була вроджена вада серця, але він пішов не на комісію, а на війну. Він був у Донецькому аеропорту рекордні 34 дні. В умовах постійних обстрілів наш герой організував медичний пункт, сам витягував поранених хлопців із позицій, сам надавав їм допомогу. Бажаючих замінити його не знайшлося, та й сам він відмовився від ротації. За 34 дні фельдшер врятував життя 100 нашим «кіборгам», але сам так і не вирвався із лап смерті, і 20 січня 2015 р. загинув під завалами в новому терміналі. Нагороду замість Ігора отримала його мати.

Наступним етапом стала ще одна несподіванка, адже Поважною радою була запроваджена нова, шоста номінація — «Особливий вибір Поважної ради». І першим номінантом стала доктор медичних наук, професор Національного інституту раку, онколог, яка підняла на новий рівень лікування лімфоми та множинної мієломи в Україні, лікар, яка довела, що лімфома — не вирок вагітності. Понад 30 її пацієнток з вагітністю під час лікування і після нього народили дітей. Ім’я цієї жінки — Ірина Крячок. Другий номінант, який вже понад 50 років у медицині, це — Олександр Зелінський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету. Автор численних винаходів, захищених патентами, а найголовніше, що понад трьом тисячам пар із безпліддям лікар подарував радість дитячого сміху.

В. Князевич зазначив, що шоста номінація була придумана експромтом. І Поважна рада розраховувала на 50–100 подань кандидатів, а виявилося — 7. Після розгляду залишилися двоє, тому згодом було прийнято рішення не визначати переможця в цій номінації та перенести розгляд цього питання на наступний рік, а наразі — нагородити прославою обох номінантів, надати їм право наступного року не проходити відбору обласних і регіональних комісій, а одразу потрапити на розгляд до Національної експертної комісії. До слова приєдналася К. Ющенко, зазначивши, що її батьки мріяли, щоб вона стала лікарем, адже в багатьох країнах світу це найпрестижніша і високооплачувана професія. Не ставши медиком, вона мала честь працювати з лікарями, і дякуючи їм за те, що вони є героями кожного дня, пані К. Ющенко висловила сподівання, що і до наших медиків буде таке ж саме ставлення і визнання, як і в усьому світі.

Фото з заходу доступні за посиланням



Інші події